![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif?v=92.1){kind=small}
НОВІ ПЕРЕДВИЖНИКИ В ЧЕРНІГОВІ
Масштабна ХХХVІІ виставка художників-передвижників ХХІ століття, що відкриється 19 січня 2012 року в Чернігівському обласному художньому музеї, стане подарунком для музею, що нещодавно отримав ім’я відомого громадського діяча, мецената і колекціонера Г.П.Галагана, а також непересічною подією для нашого міста та України в цілому. Ця передвижна виставка вже була експонована у художніх музеях таких найбільших міст нашої держави, як Донецьк та Харків, а також у Центрі сучасного мистецтва ім. А.І.Куїнджі в Маріуполі. На виставці в ЧОХМ буде представлено більше ніж 70 творів живопису, скульптури і графіки, датованих 1968-2009-ми роками.
Окреслюючи ідейне поле виникнення та діяльності Товариства передвижних художніх виставок та їх зв’язку з Україною й Чернігівщиною зокрема, зробимо екскурс в історію цього об’єднання.
Для Чернігівщини творчість сучасних художників-передвижників є особливо цінною, а їх візит з виставкою - навіть історично обумовленим. Адже тут, на хуторі Іванівському, впродовж 18 років жив, творив і був похований один зі співзасновників Товариства передвижних художніх виставок (ТПХВ) (1870-1923), Микола Ге. Критик Володимир Стасов зазначав, що ідея «подвижних» виставок зародилася саме у Мясоєдова та Ге у зв’язку з досвідом лондонських передвижних виставок 1960-1970-х років. Лейтмотивом організації нестаціонарних виставок як 1960-х років, так і після найбільш успішної та резонансної в Європі для Росії Лондонської виставки 1872 року, була широка популяризація російського мистецтва. У зв’язку з цим членами та експонентами діяльність художника-громадянина розумілася як суспільне служіння, а сюжети і мова творів мали бути доступними і зрозумілими, більше того, зверненими до всіх народів Росії.
Перша передвижна виставка поза стінами Петербурзької Академії мистецтв (а найпершою була виставка 1871-го року саме тут), з якої почалося «ходіння в народ» Товариства, відбулася в Москві 140 років тому, а саме 24 квітня 1872 року. На ній було вперше представлено полотно М.Ге « Петро І допитує царевича Олексія». Після показу в Петербурзі і Москві виставка була перевезена до Києва і Харкова, а наступні виставки щорічно експонувалися не тільки в містах України – Одесі, Полтаві, Миколаєві, Херсоні, а й у Ризі, Мінську, Вільно та Варшаві. Цікавим є факт, що з художнім життям Варшави та Чернігова був пов'язаний також експонент ХІХ передвижної виставки, учень рисувальної школи М.Мурашка, а пізніше Петербурзької академії мистецтв, викладач Варшавського реального училища та ініціативний член Товариства чернігівських художників П.Чирко. За волею обставин, їдучи до Чернігова, Пилип Чирко також навідався на хутір до Миколи Ге, про що залишив запис у своїх спогадах. У ІІІ передвижній виставці брав участь і скульптор Пармен Забелло.
Твори М.Ге та П.Чирка зберігаються в Чернігівському художньому музеї, є у фондах також роботи інших передвижників – експонента І передвижної виставки ТПХВ в Москві скульптора М.Антокольського, барона та чудового живописця М.К.Клодта, учня засновника російського пленеризму В.Плєнова С.Світославського, а також експонента ХVІ-ХVІІ передвижних виставок 1888-1989-х років М.Холодовського.
Наслідуючи основні принципи своїх попередників, сучасне художнє об’єднання «Товариство передвижних художніх виставок. ХХІ століття. (Санкт-Петербург)» було створене у 2005 році. Його мета - відродження і розвиток кращих традицій російського мистецтва. Як і століття тому, подібно до художників-передвижників ХІХ століття, пріоритетним підходом до мистецтва був обраний реалізм у вузькому значенні. Хоча не менш прийнятною для представників ТПХВ ХХІ століття є святково-театральна, декадентська естетика мистецтва об’єднання «Мир искусств» та естетична платформа інших напрямів і об’єднань. Орієнтація на кращі традиції минулого «Товариством передвижних художніх виставок. ХХІ століття», що стверджують високі гуманні цілі російського мистецтва, є його відмінною особливістю. За взірець перш за все слугують твори І.Крамського, В.Перова, І.Шишкіна, Г.Мясоєдова, І.Рєпіна.
Спрямованість руху «Товариства» декларується наступним чином: «Від кращих зразків старого до нового, від перевіреної школи до експерименту». Наслідуючи традиції відомих художніх об’єднань, твори для експонування проходять відбір за жорсткими критеріями. В результаті виставки презентують краще з того, що було створене російськими художниками впродовж останніх кількох десятків років. Це – змістовне мистецтво, твори сучасної класики, об’єднані в єдине культурне поле, що непідвладне віянням скороминучої моди. Автори більшості експонованих творів - відомі російські митці, що пройшли школу Інституту живопису, скульптури та архітектури ім. І.Ю.Рєпіна Російської академії мистецтв, Художнього інституту ім. В.І.Сурікова, Вищого художньо-промислового училища імені В.І.Мухіної (зараз ім.Барона Штігліца), Петровської академії наук і мистецтв, Московського художньо-промислового університету ім. С.Г.Строганова, Художнього училища ім. В.А.Сєрова (М.К.Реріха) та інших знаних художніх закладів Росії та Європи.
Географія виставок Об’єднання є доволі широкою – від Волгограду до Берліна. Склад експонентів виставкового проекту постійно змінюється, розширюється, місце одних творів посідають інші. Іноді сюди потрапляють роботи, що не знайшли своїх поціновувачів на інших виставках чи свого місця в колекціях.
Ще однією спільною рисою з ТПХВ ХІХ століття є розуміння сучасними передвижниками російського мистецтва як такого, що включає в себе різні прояви національних шкіл. Впродовж усього періоду діяльності, у виставковому проекті «Товариства» в різних країнах була представлена ціла плеяда знаних художників з Москви, Підмосков'я, Самари, Камчатки, Білорусі, Польщі та Німеччини, а також були представлені твори таких відомих педагогів російської та європейської живописної та скульптурної шкіл з різних міст, як дійсного члена Російської академії мистецтв Олега Єремєєва, членів-кореспондентів Російської академії мистецтв Андрія Кузнєцова і Анатолія Рибкіна, а також Миколи Рєпіна, Ігоря Петрова, Геннадія Тібушкіна, Сергія Савіна, Ангели Лайх.
Роботи деяких з цих авторів, а також багатьох інших, будуть представлені й у Чернігівському художньому музеї, зокрема живописна робота М.Рєпіна «Пушкін» та бронзова скульптура С.Савіна «Новенька». Екзотичною нотою виставки звучатимуть мотиви східного узбекистанського пейзажу самарського живописця Г.Тібушкіна та уродженця Ташкенту С.Опульса (Павлова). Не залишить байдужим глядача цікавий за живописним рішенням твір «Хоста. Кафе» представника художньої династії петербурзьких художників О.Татарнікова та настроєвий петербурзький пейзаж «Пріоратський палац» професора І.Петрова. З першої виставки 2005 року й до сьогодні експонуються твори скульпторів О.Молєва та В.Уланова, члена-кореспондента Петровської академії наук і мистецтв, одного зі співорганізаторів ТПХВ ХХІ століття Г.Губанова. Найдавнішими учасниками пересувних виставок є також члени Правління «Товариства» - викладач Університету імені Барона Штігліца В.Губін та представник «оптичного реалізму» Ю.Бєлозерський. Графіка також буде презентована роботами члена Спілки акварелістів Санкт-Петербурга Ольги Івлєвої, творами одного з найталановитіших рисувальників-портретистів Росії Миколи Блохіна, а також акварелями художника Дмитра Скубака. Серед скульптурних творів заслуговують на увагу «поезії у дереві» О.Івашинцової, а токож спеціальне замовлення ТПХВ – скульптура І.Мельникова «Побачення».
Кращими своїми творами на виставці буде представлена московська школа. Її представлятимуть члени об’єднання «Москворечье» – Л.Милованов та Ю.Маланенков, Б.Дєргачов. Серед цих творів почесне місце посядуть полотна знаного баталіста Олександра Чагадаєва та історична картина «Прощання з Олександром Невським» Олександра Сапліна, роботи одного з найвизначніших пушкіністів Росії Євгена Устінова. Серед представників різних національних шкіл у виставці візьме участь відомий художник з Білорусі Олександр Гайлевич.
За доброю традицією виставок Товариства передвижних виставок ХІХ століття, особливе місце в експозиції посідають твори художників, так чи інакше пов’язаних з Україною. Це, насамперед, учні Т.Яблонської та К.Ломикіна, а пізніше професора Інституту ім.Рєпіна Ю.Непрiнцева, живописці Василь та Володимир (Брат-Володимир) Братанюки. Василь Шевчук, творчість якого представлена живописним полотном «Вовк», до переїзду в Санкт-Петербург працював в Карпатах та Вінниці. На пленерах в Україні працювали також Ю.Білозерський, С.Опуьс та І.Петров.
В експозиції вперше представлені роботи й інших цікавих російських митців з власним творчим почерком –, Б.Кельберера, Т.Лушнікової, В.Соколова-Ширшова та інших. Вперше серед експонентів Товариства саме в Чернігові будуть представлені пейзажі та жанрові композиції художників Харкова - подружжя знаних живописців Віктора та Вікторії Чаусів, художника-живописця, продовжувача традицій майстрів харківської пейзажної школи В.Рєзніченка та художника Віктора Чурсіна.
Насамкінець зазначимо, що діяльність руху не обмежується лише організацією виставок. З гідністю торуючи свій шлях у сучасному світі мистецтва, художники-передвижники продовжують традиції попередників ХІХ століття. Це перспектива широкої популяризації, звернення до життя, а також просвітницька робота, відкриття музеїв, дружні зв’язки з художниками інших країн.
Особливостями об'єднання залишається активна робота з глядачем, тісна співпраця з музейними та науковими закладами, театрами, проведення майстер-класів для юних художників, організація фестивалів мистецтв.
Світлана Власенко,
заступник директора з наукової роботи
Чернігівського обласного художнього музею
